ЯК ЛЮБИТИ ШЕВЧЕНКА?

Редакція “Слова Просвіти” видрукувала чимало матеріалів, у яких ішлося про розвиток Шевченківського національного заповідника, про реставрацію Шевченкового меморіалу протягом останніх семи років. Ми не раз привертали увагу громадськості до подій на Чернечій горі в Каневі, зокрема й до надмірного затягування термінів реставрації. На жаль, розголосу ця важлива справа в суспільстві набула тільки тоді, коли музейники України, художники, письменники почали активно виступати з листами протесту проти проекту концепції та тематичної структури експозиції Меморіального музею Тараса Шевченка Шевченківського національного заповідника в Каневі.

Починаючи з 27 числа цього року, “СП” друкувала статті й листи, автори яких зверталися до влади з проханням захистити Музей від знищення його національного колориту, наданого йому творцем Василем Кричевським та повернути образ музею-світлиці, про що мріялося і самому Кричевському, і хранителям Шевченкового меморіалу в Каневі, і тисячам тисяч українських громадян, які вважали, що Кобзареві, нарешті, “поставлять хату і кімнату” з допомогою “Укрреставрації”, яка теж обіцяла зробити все для збереження і відновлення задуманого Василем Кричевським національного образу Музею, який для українців більше ніж музей — поруч з ним могила батька нації. Плин часу свідчить: проща до Тараса є ні інтересанством, ні ритуалом. Кожен із нас іде сюди, ведений тою мірою розуміння Шевченка, яку дають йому знання, переконання, почуття, врешті, самоідентифікація, магічність слова і пензля Тараса Григоровича, пошук істини, що виіскрюється рядком “В своїй хаті своя правда, і сила, і воля!” Музей на Чернечій горі наче й справді та, своя хата, де осягаєш правду по своїй правді, силу — по власній силі, і відчуваєш оту волю, яку можеш додати до волі власного народу, розуміючи, що ти — лише зерня серед мільйонів “і мертвих, і живих, і ненарожденних”. Любов ГОЛОТА

Повний текст статті дивіться в розділі ПУБЛІКАЦІЇ

http://kobzar.info/today/articles/2010/09/03/1731.html

2010.09.03