Диво - “Кобзар”

Унікальний проект представила днями кафедра книжкової графіки та дизайну друкованої продукції Української академії друкарства. Це “Кобзар” – видання, аналогів якого в Україні наразі не було.

Максимально поєднавши поетичне Шевченкове слово з його малярськими та графічними роботами, організатори підготували потужне альбомне видання, яке має серйозну наукову основу. Самобутність книги також у тому, що спеціально під неї розробили український шрифт “Нарис”, в основу якого поклали шрифт Нарбута. Він ілюструє потребу українського слова саме в українській букві.

Однак про все по порядку. Керівником проекту та відповідальним за випуск книги став свого часу випускник Української академії друкарства, а нині керівник потужного підприємства “Поліграфіст” Олександр Палюх. Головним художником книги, автором макета й оформлення – професор цієї академії Ярослав Куць. До речі, саме він разом із сином Олегом, який навчається в цьому вищому навчальному закладі, виконали дизайн шрифту “Нарис”, що його ініціював ієромонах монастиря св. Теодора Студійського в селі Колодіївка Роман Кандрич. Передмову до “Кобзаря” та наукові примітки написав один із найпотужніших шевченкознавців України Євген Нахлік. До підготовки “Кобзаря” залучили когорту поважних людей. А тому в підсумку маємо дуже серйозне видання, яке вартує поважних відзнак. І навіть, за твердженням фахівців, готове позмагатися за Національну премію України імені Тараса Шевченка.

Цікаво, що весь тираж “Кобзаря” (собівартість примірника книги – 500 доларів США: палітурка з натуральної шкіри, ручне тиснення тощо) – а це тисяча екземплярів – замовила Київська ювелірна фабрика, яка має намір дарувати його найвищим державним особам України та vip-персонам. Щоб цей “Кобзар” могли погортати широкі кола наших співвітчизників, Українська академія друкарства підготувала його електронну версію, яку хоче подарувати провідним бібліотекам Львова та Києва.

“Ця книга – це не просто ще один “Кобзар”, що його має вдома кожен українець, – прокоментував “Газеті” завкафедри книжкової графіки Володимир Стасенко. – Це своєрідний підсумок двадцятирічної роботи школи розробки друкарських шрифтів, яка працює на нашій кафедрі й керівником якої є Ярослав Куць. В Україні ніхто не робить чогось схожого. Адже друкарський шрифт дуже складно зробити, до нього існують суворі вимоги. Ярослав Куць упорався із цим завданням – упорався на найвищому науковому рівні”.

“Для мене найважче було глянути на Шевченка по-новому і по-своєму, – розповів Ярослав Куць. – Зокрема, під час праці із Шевченковим текстом. Я застосував асиметричну двоколонкову подачу його текстів, що є своєрідним ноу-хау в цій площині. Але мені видається, що такий підхід гармонізував тексти й ілюстративний матеріал. Інша складність була в тому, що українські шрифти дуже декоративні, дуже характерні, дуже помітні. А друкарський шрифт – це завжди мистецтво нюансу. І як оту характерність закласти в основу – це була проблема. Але ми вирішили її”.

Варте уваги те, що представленням “Кобзаря” кафедра книжкової графіки та дизайну друкованої продукції Української академії друкарства розпочала святкування свого 90-річчя, яке триватиме впродовж 2007 року. Програма цих урочистостей має бути дуже насиченою. Зокрема, передбачає міжнародний пленер плакату, з’їзд випускників, декілька інших потужних видань, виставок тощо.

Ярина Коваль, "Львівська газета"

2007.03.14