Барельєф Кобзаря – бібліотеці

Днями інтер'єр Великої зали Бібліотеки української літератури в Москві прикрасився величним барельєфом Тараса Григоровича Шевченко, виконаним у дереві (ясен). Створений майстром образ великого Кобзаря яскраво відтворює нездоланність духу поета, драматизм і пророчий пафос його життя та творчості.

Автор цієї чудової роботи, переданої в дарунок Бібліотеці, - скульптор Семен Лоїк, учасник недавно влаштованої в Бібліотекою української літератури виставки творів художників-ветеранів Великої Вітчизняної війни.

Семен Андрійович народився в 1922 році в селі Сухинівці (нині Кобеляцького району Полтавської області), дитинство минуло в Кобеляках, де закінчив семирічку. Потім учився в Полтавській фельдшерській школі, по закінченні якої, коли почалася війна, відразу ж записався добровольцем у діючу армію.

Відважно воював на Центральному фронті. Разом зі своєю частиною потрапив в оточення, опинився в німецькому полоні. У таборі під Могильовом познайомився з таким же, як він сам, військовополоненим, а до війни московським скульптором П.О. Баландіним, у якого і брав перші уроки ліплення й різьблення по дереву. Перебуваючи у фашистській неволі, підтримувала зв'язок з білоруськими партизанами, а в 1943 році разом із іншими в'язнями здійснив втечу з концтабору.

Після війни колишній фронтовик, чиї бойові заслуги відзначені орденами й медалями, закінчив Московське вище художньо-промислове училище (колишнє Строганівське), де осягав таємниці майстерності у таких відомих митьців як Г. Мотовилов, Г. Шульц, Ю. Поммер. Залишився жити й працювати в Москві.

З 1954 року Семен Лоїк - учасник столичних виставок, а в 1958 році стає членом Спілки художників СРСР. Тоді ж відбувся його перший творчий звіт перед земляками - персональна виставка в Полтаві.

За роки напруженої творчої роботи (роботу скульптора художник поєднував з викладанням у вузі) С.А. Лоїк створив десятки творів, які збагатили художню скарбницю країни. Кращі його роботи (барельєф "Форсування Дніпра", скульптурні композиції "Партизанське око", "Солдат і син" та ін.) зберігаються в московському Музеї Великої Вітчизняної війни на Поклонній горі, а також у музеях Владивостока, Бійська, Барнаула, Горлівки, Львова та інших міст.

Свою творчість художник присвятив темі Великої Вітчизняної війни, багато зроблено ним також в анімалистичному жанрі.

Проживаючи вдалині од рідної Полтавщини, Семен Андрійович ніколи не поривав духовних зв'язків з Україною, її культурою. Свідчення цьому - його роботи "Портрет предка-запорожця", ностальгійна скульптура "Візьми мені, лелеченько, собі на крилята...", макет пам'ятника Тарасові Шевченку в Кобеляках та інші твори. У цьому ж переліку - і чудовий барельєф "Тарас Шевченко".

З радістю дізнавшись об тім, що в Москві діє Бібліотека української літератури, скульптор відразу прийняв рішення: "Місце цій роботі саме там, де живе й дихає слово Кобзаря. Слово об'єднуюче, слово однаково дороге й українцям, і росіянам... - І додав віщі шевченкові слова: "Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…".

Спасибі, Майстре, за Ваш безцінний щедрий дарунок! - говорять митцеві співробітники й читачі Бібліотеки.

Віталій КРИКУНЕНКО,
заступник директора Бібліотеки української літератури в Москві

2007.07.24