Лесь Танюк: Російські тексти Шевченка – свідчення потужності його натури, а не пристосуванство

«Не варто пристосовувати Тараса Шевченка до сьогоднішніх політичних реалій», – сказав у відповідь на заяви депутата Львівської обласної ради від ВО «Свобода» Ірини Фаріон про те, що Шевченко писав російською невдало і з примусу, заступник голови комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України Лесь Танюк.

«Леся Українка також писала російською. У відповідь на закид російських культурних діячів про те, що вона володіє російською не гірш за них, вона написала вірш, під яким міг підписатися будь-хто з відомих російських поетів. Це не було силування, а лише спроба показати, що вона володіє російською мовою незгірше тих, хто хотів довести, що вона одномовна», – переконаний Лесь Танюк.

«Шевченко також велику частину свого життя спілкувався з російськомовними людьми і мав з ними листування російською мовою. Це була швидше проблема побуту, бо українську тоді розуміли не всі», – сказав Лесь Танюк.

«Ірина Фаріон хоче говорити гостро і чітко, однак не можна робити з Шевченка «силуваного раба», його важко було до чогось змусити. Я ніякого рабства в Шевченкових текстах не бачу», – переконаний Лесь Танюк.

«Його російські тексти – одна зі спроб довести потужність своєї натури, а не просто бажання пристосовуватись. Та й загалом можна поставити питання «Якою мовою написані Шевченкові картини?», – сказав Лесь Танюк.

«Шевченка усіма силами стараються модернізувати. З одного боку, його тягнуть у табір Бузини, Левченка, а з іншого боку, діячі на кшталт Ірини Фаріон хочуть довести, що Шевченко не мав права сказати жодного слова російською», – зазначив Лесь Танюк.

2007.03.19