Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної Академії наук України заснований 1926 р. у Харкові (з філіалом у Києві) в системі Наркомосу УРСР як Інститут Тараса Шевченка, який мав за мету збирати й зосереджувати матеріали з історії української літератури, насамперед діяльності Т.Г.Шевченка, досліджувати й популяризувати їх "з погляду матеріалістичного розуміння". Основними структурними підрозділами Інституту мали стати Кабінети — дошевченкової літератури, з вивчення життя Шевченка, дослідження творчості Шевченка, бібліографії Шевченка та нової української літератури, післяшевченкової літератури, жовтневої літератури. Першим директором Інституту було призначено члена президії ВУАН, академіка Д.Багалія, ученим секретарем — І.Айзенштока, науковими співробітниками — М.Плевака, О.Дорошкевича, аспірантами — А.Шамрая і М.Новицького. Відбувається систематичне й цілеспрямоване накопичення рукописних і книжкових фондів як необхідної передумови розгортання широкої програми наукових досліджень і видання творів української літератури. 1933 р. Інститут Тараса Шевченка передається у відання ВУАН і реорганізується під назвою Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка.
Через три роки харківський склад Інституту було об’єднано з його київським філіалом, долучено до них Літературну комісію Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських науково-дослідних інститутів, і на цій основі постав у 1936 р. Інститут української літератури ім. Т.Г.Шевченка Академії наук України. З 1952 р. має назву Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР , з 1994 р. — Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної Академії наук України.
З часу заснування Інститут очолювали Д.Багалій (1925–1932), Є.Шабліовський (1934–1935), П.Тичина (1936–1938, 1942–1943), О.Білецький (1939–1941, 1944–1961), М.Шамота (1961–1978), І.Дзеверін (1978–1991). Сьогодні Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України — єдина в Україні науково-дослідна установа з широким колом наукових завдань, яка здійснює дослідження української та зарубіжної літератур, готує кваліфіковані кадри й координує роботу в галузі літературознавства як у межах України, так і за рубежем. В Інституті підготовлено сотні кандидатів і докторів наук для вищої школи. Практично всі видання класичної спадщини українських письменників, якою користуються вузи, школи, масовий читач, здійснені саме науковцями Інституту. Серед фундаментальних праць Інституту — створені в різні роки історії української літератури від найдавніших часів до наших днів, хрестоматії критичних матеріалів, Повне зібрання творів Т.Шевченка (у 6-ти т.), 50-томне Зібрання творів І.Франка (відзначено Державною премією України ім.Т.Шевченка 1988 р.), 12-томне Лесі Українки, 10-томник Г.Квітки-Основ’яненка, 20-томник М. Рильського, 12-томник П.Тичини, "Шевченківський словник" (у 2-х т.), "Українська література в загальнослов’янському і світовому контексті" (у 5-ти т.), сотні індивідуальних і колективних монографій, наукових збірників, статей у періодиці, виступів на міжнародних і регіональних конференціях, прочитаних курсів для студентів вузів та ін. Ряд міжнародних форумів, ініційованих або проведених Інститутом, як-от: "Іван Франко і світова культура", "Леся Українка і світова культура", конгреси МАУ, "Наука і культура між слов’янським і німецькомовним світами. Пам’яті Д.Чижевського" — стали значним набутком у розвитку літературознавства та культурних взаємин. 1996 р. група науковців Інституту, що підготувала навчальний посібник для вузів — "Історія української літератури. XX століття", — відзначена Шевченківською премією.
Скарбом загальнонаціонального значення є рукописний фонд Інституту, що нараховує понад 100 тис. одиниць зберігання. Це зібрання рукописів українських митців від XIV–XVI ст. до наших днів є унікальним.
Нині в Інституті 95 науковців. Серед них такі відомі вчені, як академіки НАН України Г.Вервес, І.Дзеверін, І.Дзюба, Д.Затонський, члени-кореспонденти НАН України В.Дончик, Н.Крутікова, Д.Наливайко, 23 доктори і 56 кандидатів філологічних наук.
Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України очолює акад. НАН України М.Жулинський. Заступником з наукової роботи є кандидат філологічних наук Г.Штонь, ученим секретарем — кандидат філологічних наук Л.Скупейко.
В Інституті працюють дві спеціалізовані Вчені ради для захисту докторських дисертацій, Науково-координаційна рада "Класична спадщина й сучасна художня література", науковці Інституту є членами експертних рад ВАК України, членами редколегій журналів і газет, зокрема й зарубіжних, тощо.
Web-сторінка інституту: www.gilan.uar.net/nasu/sil.html