Добродію і друже!

На другий день, як од вас поїхав, мене арестували в Києві, на десятий посадили в каземат в Петербурзі, а через три місяці я опинився в Орской крепости в солдатській сірій шинелі, чи не диво, скажете! Отже воно так. І я тепер точнісінький, як той москаль, що змалював Кузьма Трохимович² панові, що дуже кохався в огородах. От вам і кобзар! Позабирав грошики та й шморгнув за Урал до киргиза гуляти. Гуляю! Бодай нікому не довелося так гуляти. А що маємо робить? Треба хилиться, куди нагинає доля. Ще слава богу, що мені якось удалося закрепить серце так... що муштруюся собі та й годі. Шкода, що я не покинув тоді у вас рисунок київського саду, бо він і всі, що були при мені, пропали у І.І.Фундуклея³, а тепер мені строжайше запрещено рисувать і писать (окром писем), нудьга та й годі, читать хоч би на сміх одна буква і тії нема. Брожу понад Уралом та... ні, не плачу, а щось ще поганше діється зо мною. Одішліть, будьте ласкаві, моє письмо і адрес мій княжні Варварі Миколаєвні⁴, а адрес ось який: в город Оренбург, в пограничную комиссию. Его благородию Федору Матвеевичу Лазаревскому⁵ з передачею, а цей добрий земляк уже знатиме, де мене найти. Бувайте здорові, низенько кланяюсь Іллі Івановичу⁶ й всьому дому вашому. Не забувайте безталанного Т. Шевченка. Поклоніться, як побачите, од мене Кейкуатовим⁷.

Примітки:

• 1 - Лизогуб Андрій Іванович (1804—1865) — поміщик с. Седнев на Чернігівщині.
• 2 - Кузьма Трохимович — дійова особа з оповідання Квітки-Основ'яненка «Салдацький патрет».
• 3 - Фундуклей І.І. — київський губернатор.
• 4 - Варвара Миколаївна — В.Рєпніна.
• 5 - Лазаревський Ф. М. — див. 1 прим. до «Журналу», запис від 26.ХІ.1857 р.
• 6 - Ілля Іванович — Лизогуб (1787—1867) — брат А. І. Лизогуба.
• 7 - Кейкуатови — князь Микола Іванович і його дружина Єлизавета — родичі й сусіди Лизогубів, поміщики с. Бігач.