Грицю!
Як хочете побачить старого Щепкіна, актера, й матимете час, то приходьте в 7 часов к Лазаревскому.
Т. ШевченкоПримiтки:
Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 129). Вперше надруковано в журналі «Зоря» (1896. – № 5. – С. 87). Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 426. Авторської дати записка не має: у першодруці датована приблизно – травнем 1858 р. Орієнтовне датування її в 6-томному виданні творів Шевченка «14 – 19 травня 1858 р.» (тобто днями, коли М. С. Щепкін того року перебував у Петербурзі) потребує уточнення. М. С. Щепкін прибув до Петербурга 13 травня 1858 р. як делегат московської трупи на святкування ювілею Гедеонова Олександра Михайловича (1790 – 1867) – 25-річчя перебування його на посаді директора петербурзьких імператорських театрів (1833 – 1858 рр., з 1847 по 1858 р. також і московських). Не знаючи про приїзд М. С. Щепкіна, Шевченко зустрівся з ним у сім’ї Толстих 14 травня 1858 р. і того ж дня записав у щоденнику: «Дни нечаянных встреч […] Сегодня прихожу к графине Н[астасье] И[вановне] обедать и встречаюсь с моим единым, моим незабвенным другом М. С. Щепкиным. Он приехал сюда по случаю юбилея Гедеонова и, не зная моего адреса, искал меня в Академии и зашел к графине, зная, что я там бываю. Догадливый мой великий друг». Протягом 14 – 17 травня Шевченко з М. С. Щепкіним вечорами не бачився, про що свідчать записи в його щоденнику, а 19 травня 1858 р. в першій половині дня актор виїхав з Петербурга. Літературний вечір, на який Шевченко запрошував Г. М. Честахівського коментованою запискою, відбувся на квартирі Толстих 18 травня 1858 р. Шевченко прийшов на цей вечір разом з М. М. Лазаревським після іменинного обіду в О. І. Гулак-Артемовської. М. С. Щепкін прочитав на вечорі «Скупого рыцаря» О. С. Пушкіна, монолог відкупщика Вєдьоркіна про феєрверк з комедії Ф. Ф. Кокошкіна «Воспитание, или Вот приданое», розповідь мисливця Горлопанова з комедії Ф. Ф. Іванова «Женихи, или Век живи, век учись» [Гриц Т. С. М. С. Щепкин: Летопись жизни и творчества. – С. 745]. Шевченко прочитав свою поему «Неофіти» та кілька віршів. Дочка Толстих Катерина Федорівна у своєму щоденнику зробила про цей вечір запис від 19 травня 1858 р., засвідчивши, що, крім згаданих вище творів, М. С. Щепкін прочитав також вірш Шевченка «», який у 1850-х роках поширювався в списках під назвою «Пустка» з присвятою М. С. Щепкіну: «Вчера у нас был Щепкин, Шевченко и еще несколько человек[…] Михайло Семенович Щепкин читал нам “Скупого рыцаря” Пушкина […], рассказывал рассказ какого-то откупщика, который принимал у себя графа и делал разные приготовления, и представлял охотника, это был верх совершенства. Потом Шевченко читал свою поэму, которую написал в тюрьме. Боже мой, как это хорошо, даже и рассказать нельзя, как хорошо, и разные другие такие же чудесные песни. Щепкин тоже читал одно прелестное стихотворение Шевченко “Пустка”, и прочел его чудесно» [Паламарчук Г. Новое о Т. Г. Шевченко: Из дневника и воспоминаний Е. Ф. Юнге (Толстой) // Советская Украина. – 1960. – № 3. – С. 174]. Чи був Г. М. Честахівський на вечорі 18 травня 1858 р. у родині Толстих, відомостей немає, однак наведені вище міркування дають достатню підставу датувати запрошення Шевченка саме цим числом. Честахівський Григорій Миколайович (1820 – 1893) – український художник. Шевченко познайомився з ним у 1844 р., коли разом вони навчалися в класі історичного живопису під керівництвом К. П. Брюллова [Жур П. Шевченківський Петербург. – с. 75]. Їхні стосунки відновилися навесні 1858 р. у Петербурзі. Г. М. Честахівський нерідко бував у майстерні Шевченка, часто бачився з ним в останні роки поетового життя.М. М. Павлюк
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 172 (текст), с. 453 – 455 (примітки).