Я думаю, вы меня хорошенько побранили за «Гайдамаки».Григорий Степанович!
Было мне с ними горя, насилу выпустил цензурный комитет, возмутительно да и кончено, насилу кое-как я их уверил, что я не бунтовщик. Теперь спешу разослать, чтобы не спохватились. Посылаю вам три экземпляра, один возьміть собі, другий оддайте Щиколаю] Андреевичу maestro Маркевичу, третій Віктору Забілі на заочное знакомство. По вашему реєстру я поручил И. М. Корби раздать экземпляры. Прощайте, желаю вам встретить весну весело. А у нас еще зима. Ваш покорный слуга
Р. S. Трохи-трохи був не забув. Я чув, що в вас є молоденькі дівчата. Не давайте їм, будьте ласкаві, і не показуйте мої «Гайдамаки», бо там є багато такого, що аж самому сором. Нехай трошки підождуть, я їм пришлю «Черницю Мар'яну», к Великодню думаю надрюковать. Це вже буде не возмутительное.Т. Шевченко
Ще раз Р. S. Поправляйте, будьте ласкаві, самі граматику, бо так погано видержана коректура, що цур йому.
Примiтки:
Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 211).
Вперше надруковано в журналі «Основа» (1862. – № 5. – С. 4) з пропуском слів «возмутительно, да и кончено».
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 345.
Тарновський Григорій Степанович (1788 – 1853) – український поміщик, власник села Качанівка Чернігівської губернії, в якому бував Шевченко.
Я думаю, вы меня хорошенько побранили за «Гайдамаки». – Поет просить пробачення за несвоєчасне надіслання примірників поеми «Гайдамаки», які передплатив Г. С. Тарновський для себе і знайомих.
Было мне с ними горя, насилу выпустил цензурный комитет… – Поема «Гайдамаки» викликала невдоволення цензури своїм національно-визвольним пафосом. Цензор П. О. Корсаков тримав її з 11 листопада до 29 листопада 1841 р., протягом грудня її надруковано, але до випуску в світ підписано тільки 21 березня 1842 р. [Див.: Бородін В. С. До цензурної історії першого видання поеми «Гайдамаки» // Збірник праць п’ятнадцятої наукової шевченківської конференції. – К., 1968. – С. 76 – 78]. Така затримка видрукованої вже книги спонукала поета якнайшвидше розіслати її передплатникам і знайомим. У примірниках поеми «Гайдамаки», подарованих Р. І. Чернявському (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 6) та Г. Ф. Квітці-Основ’яненкові [див.: Ланевський. Знахідка нового листа Т. Г. Шевченка // Червоний шлях. – 1926. – № 2. – с. 163] Шевченко відновив деякі цензурні вилучення.
Маркевич Микола Андрійович (1804 – 1860) – український історик, Поет і етнограф. З Шевченком познайомився 1840 р. у Петербурзі.
…третій Віктору Забілі на заочное знакомство. – Забіла Віктор Миколайович (1808 – 1869) – український поет-романтик. Шевченко знав В. М. Забілу з розповідей В. І. Штернберга, який зустрічався з ним під час поїздки в Україну 1836 – 1838 рр. У 1842 р. Шевченко передав для В. М. Забіли примірник «Гайдамаків». Познайомились вони 1843 р. у Качанівці, у січні 1846 р. зустрічалися в Мойсівці у маєтку Т. Г. Волховської, а на початку 1847 р. Шевченко відвідав В. М. Забілу на його хуторі Кукуріківщина (тепер Забілівщина), намалював його портрет, який досі не розшуканий.
Корбе Іван Михайлович (1800 – 1868) – генерал-майор, власник села Вейсбахівка. Шевченко познайомився з ним у Петербурзі не пізніше 1840 р., зустрічався тут як до заслання, так і після.
Я чув, що в вас є молоденькі дівчата. – Поет має на увазі небог Г. С. Тарновського, які виховувалися в нього. Пізніше одна з них вийшла заміж за лікаря Л. О. Бурцева, якого Шевченко згадав у повісті «Художник», а друга – за Кржисевича. 1858 р. Шевченко намалював у Петербурзі портрет Марії Степанівни Кржисевич, яка була приятелькою М. І. Глинки, подарував їй свій офорт «Притча про виноградаря» і зробив запис у щоденнику 1 квітня 1858 р. про зустріч з нею.
…пришлю «Черницю Мар’яну», к Великодню думаю надрюковать. – Шевченко покладався на запевнення О. О. Корсуна, що другий випуск альманаху «Сніп», до якого подав він поему «Мар’яна-черниця». незабаром вийде з друку. Одначе цей випуск альманаху не вийшов, і поема «Мар’яна-черниця» тоді не була опублікована.
В. Є. Шубравський
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 17 (текст), с. 307 – 308 (примітки).