Мій голубе сизий!

Я ще й досі не охолонув од мого дорогого гостя, і досі ще стоїть він у мене в очах і не дає мені покою ні вдень, ні вночі. Присів оце, щоб написать тобі письмо любенько та подякувать тобі за твої дорогії подарунки. Так що ж, така нісенітниця в голові ходить, неначе, крий Боже, з похмілля. Завдав він мені свято. Так учистив, що аж пальці знать.

Вибач мені, мій голубе сизий, ради великого Бога, що я тобі так оце нашвидку пишу, єй-богу, нічого в голову не лізе, кроме нашого великого чудотворця Михайла Семеновича. Дасть Бог, трохи одпочину, то напишу тойді тобі тихесенько, гарнесенько, та, може ще, як Бог поможе, і віршами. А тепер цілую тебе, моє серце, за твої подарунки, поздоровляю з Новим годом і молю Господа милосердого послать тобі долголетие и здоров'я, на славу нашої преславної України. Поцілуй за мене свою хорошую, добрую пані, а мою щирую землячку. І, други мои искренние, не забувайте кобзаря, убогого і щиро вас любящого

Т. Шевченка.

На звороті: Высокоблагородному Михаилу Александровичу Максимовичу. В Москве.

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 191).

Вперше надруковано в газеті «Речь» (1913. – 12 серпня; публікація П. Зайцева за автографом, що належав Є. К. Трегубову).

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. – К., 1929. – Т. 3. – с. 141 – 142.

Відповідь на лист М. О. Максимовича від 20 грудня 1857 р. [Листи до Тараса Шевченка. – с. 97 – 98].

Я ще й досі не охолонув од мого дорогого гостя… – Йдеться про М. С. Щепкіна.

…подякувать тобі за твої дорогії подарунки. – М. О. Максимович передав Шевченкові через М. С. Щепкіна «книжиці моєї праці» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 97], серед яких була й «Песнь о полку Игореве, переведенная на украинское наречие М. Максимовичем» (К., 1857), пре яку Шевченко запитував у листі до М. С. Щепкіна від 5 грудня 1857 р.: «Поцілуй старого Максимовича за мене, та чому він не шле мені своє “Слово о полку Игореве”?».

Поцілуй за мене свою хорошую, добрую пані… – З Марією Василівною Товбич М. О. Максимович одружився 30 квітня 1853 р. У листі від 20 грудня 1857 р. він передав Шевченкові привіт від неї [Листи до Тараса Шевченка. – с. 98].

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 153 (текст), с. 430 – 431 (примітки).