Листи Шевченка

Благородний мій єдиний друже!

Де доткнеться до користі, до грошей, то я бачу, що твоя натура моїй сестра рідна, і соромлива, і боязлива. Чого се воно так? Мабуть, того, що гроші душу холодять, а наші душі бояться холоду. Повинно буть так. Кокарєв, як я бачу, забув про мої гроші, а нагадать йому нікому, проч тебе, а ти соромишся. Я думаю ось що зробить. Напиши ти Кокарєву письмо та й адресуй його на моє ім'я з передачею. Результат повинен буть такий: я получу свої гроші и лично познакомлюся з цим замечатель-ним чоловіком. Добре було б, якби ти так зробив, або видумай лучше. Скажи мені, будь ласкав, що б з мене тепер було, якби був я оженився на моїй любій Тетясі? Пропащий чоловік, та й білш нічого. Не пишеш ти мені, чи був у тебе художник Раєв з моєю новою гравюрою. І чи бачився ти з графом Алексеем Сергеевичем? Як не бачився, то побачся і подякуй йому од мене. У нас тепер африканський актер, чудеса виробляє на сцені. Живого Шекспіра показує. Не знаю, чи поїде він до вас. А білше нового нема нічого. Цілую твою жінку, дітей і внучаток, нехай здорові ростуть та щасливі будуть. Поцілуй С[ергея] Тимофеича за мене, і Кетчера, і Міна, і Максимовича, і всіх, кого знакомого побачиш. Оставайся здоров, мій друже єдиний, не забувай мене, твого рідного брата

Т. Шевченка.

Примiтки:

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 243). Вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1885. – № 2. – с. 335 – 336). Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. – К., 1929. – Т. 3. – с. 164 – 165. Відповідь на лист М. С. Щепкіна від кінця листопада 1858 р. [Листи до Тараса Шевченка. – С. 124 – 125]. Відповідь М. С. Щепкіна від 12 грудня 1858 р. див.: Там само. – с. 126. Напиши ти Кокарєву письмо… – Такий лист М. С. Щепкін прислав разом із листом до Шевченка від 12 грудня 1858 р. Шевченко передав його В. О. Кокореву (див. лист до М. С. Щепкіна від 13 листопада 1858 р. та примітку до нього) й одержав від нього борг разом із листом від 26 грудня того ж року [Листи до Тараса Шевченка. – С. 127]. Тетяся – К. Б. Піунова. …чи був у тебе художник Раєв з моєю новою гравюрою. І чи бачився ти з графом Алексеем Сергеевичем? – Див. лист до М. С. Щепкіна від 13 листопада 1858 р. та примітку до нього. У нас тепер африканський актер, чудеса виробляє на сцені. – Йдеться про негритянського трагіка Айру-Фредеріка Олдріджа (1807 – 1867). Шевченко захоплено відгукувався про його гру в п’єсах В. Шекспіра під час гастролей у Петербурзі в грудні 1858 р., подружив зі славетним актором, намалював його портрет; разом із багатьма діячами російської культури підписав колективного листа до міністра імператорського двору B. Ф. Адлерберга з проханням продовжити термін гастролей Айри Олдріджа в Росії, однак міністр звелів «оставить без внимания» це клопотання [Тарас Шевченко.Документи та матеріали до біографії. – С. 304]. Не знаю, чи поїде він до вас. – У Москві Айра Олдрідж гастролював під час свого наступного приїзду до Росії у вересні-жовтні 1862 й квітні-травні 1863 рр., виконавши ролі Отелло, Макбета, короля Ліра, Шейлока в п’єсах В. Шекспіра та слуги Мунго у водевілі «Мулат». М. С. Щепкіну, як і Шевченкові, особливо подобалася роль Отелло. Він мав із негритянським актором кілька приятельських зустрічей. Айра Олдрідж високо цінував М. С. Щепкіна й подарував йому свій фотопортрет з написом англійською мовою: «Батькові російської сцени, панові Щепкіну, з найглибшою повагою» [Гриц Т. С. М.С. Щепкин: Летопись жизни и творчества. – C. 680 – 681, 690, 746]. Поцілуй С[ергея] Тимофеича за мене, і Кетчера, і Міна, і Максимовича… – С. Т. Аксакова, М. X. Кетчера, Д. Є. Міна та М. О. Максимовича.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 178 (текст), с. 464 – 465 (примітки).

До перелiку