Мои единые други! Я опинився аж у Мошнах, а чого я тут опинився, про те скажу вам, як побачимось, а на сей раз вручителю сего вручите мои вещи і гроші, і сорочку, як пошита, і бриль. Може, я ще заїду до вас, як вертатимусь у Петербург, а може й ні, я ще й сам добре не знаю. Оставайтеся здорові! Нехай вам Бог помагає на все добре. На той рік, може, буду вашим сусідом, а поки що не забувайте щирого вашого
Т. Шевченка.А саквояж ваш я таки трохи попом'яв. Вибачайте!
На звороті: В Прохоровке Ее превосходительству Марье Васильевне Максимович. Или Михайлу Александровичу Максимовичу.Примiтки:
Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 195). Вперше надруковано в журналі «Русский библиофил» (1914. – № 1. – С. 15). Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. – К., 1929. – Т. 3. – с. 172. Я опинився аж у Мошнах… – Заарештований 13 липня 1859 р. поблизу хутора Максимовичів Михайлова Гора, Шевченко був доставлений становим приставом О. Ф. Добржинським на поліцейському човні по Дніпру та річці Вільшанці у станову квартиру, що містилася в містечку Мошни Черкаського повіту Київської губернії (тепер село Мошни Черкаського району Черкаської області). Тут Шевченко перебував до 18 липня (поки не був перевезений до Черкас), а 22 липня знову повернутий у Мошни. Може, я ще заїду до вас, як вертатимусь у Петербург, а може й ні… – Спростовуючи пред’явлені йому звинувачення в «богохульстві», Шевченко сподівався, що йому вдасться виправдатися. Однак, згідно з розпорядженням київського, волинського і подільського генерал-губернатора І. І. Васильчикова від 18 липня 1859 р., його було відправлено з Мошнів до Києва 26 липня 1859 р.; після проведеного жандармами слідства Шевченко змушений був залишити Україну й 13 серпня виїхав з Києва до Петербурга [Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. – с. 327 – 339]. На той рік, може, буду вашим сусідом… – Сподівання Шевченка оселитися в Україні не здійснилися. В секретному рапорті І. І. Васильчикова начальникові III відділу В. А. Долгорукову зазначалося, «что если бы Шевченко пожелал поселиться в здешнем крае, то я полагал бы отклонить его намерение» [Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. – С. 339].М. М. Павлюк
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 184 (текст), с. 472 (примітки).