Листи Шевченка

В Совет Императорской Академии художеств  
художника Академии Тараса Шевченка

Прошение

Получив звание художника в 1844 году, с того времени я постоянно занимаюсь гравированием на меди. Представляя на благоусмотрение Совета две гравюры моей работы: одну с картины Рембрандта, изображающую притчу о виноградаре и делателях, другую с картины Соколова Приятели, покорнейше прошу Совет Императорской Академии художеств удостоить меня звания академика, если мои работы будут признаны удовлетворительными, или же дать мне программу для получения сего звания.

Художник Тарас Шевченко

Примiтки:

Подається за оригіналом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 25, арк. 1). Рукопис невідомої особи з підписом Шевченка: «Художник Тарас Шевченко». Вперше введено до зібрання творів: Шевченко Т. Повне зібр. творів. – К., 1929. – Т. 3. – с. 169. На документі написи: «16 апреля 1859», «По совету», «Работы в залах», «№ 676». Получив звание художника в 1844 году… – Звання некласного художника Шевченкові присуджено постановою Ради Академії мистецтв 22 березня 1845 р. [Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. – с. 66]. …одну с картины Рембрандта, изображающую притчу о виноградаре и делателях… – Див. примітку до листа до С. Т. Аксакова від 15 липня 1858 р. …другую с картины Соколова Приятели… – Офорт із картини російського художника І. І. Соколова «Приятелі» виконано не пізніше 15 березня 1859 р. у Петербурзі. …прошу Совет Императорской Академии художеств удостоить меня звания академика… – Для здобуття звання академіка некласним художникам необхідно було представити в Академію мистецтв свої праці для одержання звання кандидата або «назначеного» в академіки, а потім порушити клопотання про надання їм програми на звання академіка. Рада Академії мистецтв 16 квітня 1859 р. ухвалила: «По прошению гравера Тараса Шевченко (№ 676) определено: Шевченко по представленным гравюрам признать назначенным в академики и задать программу на звание академика по гравированию на меди» [Див.: Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. – С. 311]. На здобуття звання академіка Шевченко подав офорт «Вірсавія», виконаний не пізніше 30 травня 1860 р. у Петербурзі за фотографією з картини К. Брюллова (біблійний сюжет про Вірсавію Шевченко використав у поемі «Царі»). 2 вересня 1860 р. на попередньому перед урочистими річними зборами засіданні Ради Академії мистецтв ухвалено: «Определено во уважение искусства и познаний в Художествах, доказанных исполненными работами по заданной от Академии программе и по другим известным трудам, признать академиками: […] по гравированию Тараса Шевченко и представить о сем на утверждение Общего Академического собрания» [Там само. – С. 355].

Т. М. Різниченко

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 235 (текст), с. 544 – 545 (примітки).

До перелiку