Листи Шевченка


В декабре (или генваре) теперешнего года получишь ты, єдиний друже мій Семене, из частных рук, а не через почту, невеликий ящик с делом рук моих, – сказать по правді, з пренечепурним ділом: так що ж я маю робить? виліпить я то ще як-небудь виліпив, а вилить і досі не вмію; не те, правду сказать, що і не вмію, але матеріалу доброго нігде взять, сиріч алебастру. Прийми Богу при йому що єсть, та й не осуди: на той рік, Бог дасть, пришлю що-небудь краще, і то тогді тілько, як достану алебастру із тієї поганої Астрахані.
Ежели в декабре или в генваре ты не получишь сього добра, то, як будеш на Васильевском острову, зайди в Академію наук, у ту, що коло біржі, и спроси на квартире у академика фон Бэра камердинера его Петра, а у Петра спроси ящик на твое имя, а може, тобі той Петро і сам принесе – не знаю.
К[арлу] Івановичу Ійохиму не показуй мойого «Тріо», а то я добре знаю, що він мене вилає. А все-таки поклонися йому, як побачиш, і попроси його, щоб він мені прислав який-небудь маленький барельєфик; а щоб йому не тратиться на почту, то нехай оддасть тобі, а ти передай оцьому Петрові, а Петро і привезе його в марті місяці аж у Астрахань. А академік Бер весною буде знову у нас і привезе мені той подарок К[арла] І[вановича].
Видишь ли, друже мій єдиний, для чого я так прошу от К[арла] І[вановича] барельєфа якого-небудь; мені, ти знаєш, рисовать запрещено, а ліпить – ні, то я і ліплю тепер, а кругом себе не бачу нічого, проч степу та моря: то хотілося б хоч подивиться на що-небудь хороше! Може б, подивившися, і моя стара мучена душа стрепенулася; хоча б і не стрепенулася, то, може б, на старості тихенько заплакала б, дивлячися на прекрасное создание души человеческой.
Теперь хоть би на стороні постоять коло тієї академії, а перше! та що те перше і згадувать! Коли буваєш часом у старого Григоровича, то поклонись йому, старому, од мене, і Софії Івановні, коли жива, то теж поклонися.
Та ще, прошу тебе, зайди в магазин Дациаро (на углу Невского проспекта и Адмиралтейской площади) і подивися на тетрадь литографированных рисунков Калама, а подивившися, спитай, що вони коштують, і напиши мені. Амінь.
Жіночці твоїй і діточкам твоїм кланяюсь. Не забувай мене, друже мій єдиний. Може, ти не получив (а я получив твої гроші) мого письма, то от тобі ще один адрес.\

Примiтки:

Подається за першодруком у журналі «Основа» (1862. – № 7. – с. 14 – 15), без зворотної адреси, яку Шевченко написав наприкінці листа.
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 374 – 375.
…получишь… невеликий ящик с делом рук моих… – Йдеться про гіпсовий барельєф «Тріо», який Є. Косарев описував так:
«Стоит в летнее ремя раскрытая киргизская кибитка, в которой у задней стены рекишетки лежит киргиз с открытым ртом и довольной физиономией, играя на омбре (род русской балалайки), сам полунагой и на голове надет кошмяной колпак. Снаружи против него у дверей стоит жена с улыбающейся к ему физиономией, толчет в деревянной ступе просо; она, как видно, одета в рубашку и на голове чаблук. Около нее сидят на земле двое играющих маленьких детей – мальчиков; с правой стороны кибитки привязан теленок, а с левой – три козы» [Несколько новых материалов для биорафии Т. Г. Шевченко // Киевская старина. – 1893. – № 2. – с. 250].
Бер Карл Максимович (1792 – 1876) – російський вчений, природознавець, ембріолог; з 1828 р. академік Петербурзької Академії наук. З 21 серпня по 3 жовтня 1853 р. перебував на чолі наукової експедиції в Новопетровському укріпленні; приїздив сюди ще в серпні – вересні 1854 та у травні й липні – серпні 1856 рр.
Коли буваєш часом у старого Григоровича, то поклонись йому, старому, од мене, і Софії Івановні… – В. І. Григоровичу та його дружині.
…зайди в магазин Дациаро… – Популярний серед художників магазин художніх виробів у Петербурзі.
…тетрадь литографированных рисунков Калама… – Калам Александр (1810 – 1864) – швейцарський живописець і графік романтичного напряму, автор численних гірських пейзажів. Шевченко цікавився творчістю А. Калама, згадував його в щоденнику та листах. «Две большие гравюры, изображающие пейзажи Калама» після смерті Шевченка виявлені в його майстерні [Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. – С. 364].
Може, ти не получив (а я получив твої гроші) мого письма… – Лист Гулака-Артемовського не відомий; Шевченко відповів на нього 15 червня 1853 р.
…то от тобі ще один адрес… – На цьому текст обривається.
В. Л. Смілянська
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 71 – 72 (текст), с. 363 – 364 (примітки).

До перелiку