Листи Шевченка
Был я по долгу службы в киргизской степи и на Аральском море, при описной экспедиции, два лета; видел много оригинального, еще нигде не виданного, и больно мне, что ничего не мог нарисовать, потому что мне рисовать запрещено. Это самое большое из всех моих несчастий! – Сжальтесь надо мною! Исходатайствуйте (вы многое можете!) позволение мне только рисовать – больше ничего и надеяться не могу и не прошу больше ничего. Сжальтесь надо мной! Оживите мою убогую, слабую, убитую душу! Ежели вы (в чем я не сомневаюсь) напишете графу Орлову или кому найдете лучше, то, Бог милостив, и я взгляну на Божий свет хотя перед смертью, потому что казарменная жизнь и скорбут разрушили мое здоровье.
Да, я теперь мог бы описать быт русского солдата не хуже всякого нравоописателя. Печальный быт!.. Что делать?.. Таковы люди вообще, а наши особливо. И скорбут, и казарменная жизнь совершенно разрушили мое здоровье. Для меня необходима была бы перемена климата; но я на это не должен надеяться: рядовых таких, как я, не переводят. Мне бы хотелось в Кавказский корпус, и врачи тоже советуют; а меня посылают опять на Сырдарью потому только, что там расположен баталион, в котором я записан. Для моего здоровья этот поход самый убийственный: новые укрепления еще не совсем устроенные, плохая вода и жизнь самая однообразная. Если б можно было рисовать, я мог бы ее разнообразить, хоть самому грустно. Бога ради и ради прекрасного искусства сделайте доброе дело, не дайте мне с тоски умереть! Я постараюсь, ежели мне будет позволено, нарисовать для вас все, что есть интересного в этом неинтересном, но пока таинственном крае.
Тарас
Примiтки:
Подається за першодруком у журналі «Русский архив» (1898. – № 12. – С. 553 – 554), де текст наведено з чернетки поета в листі К. І. Герна до М. М. Лазаревського.
У цій публікації К. І. Герн помилково подав як один лист чернетки двох листів – до В. А. Жуковського і Л. В. Дубельта, написаних на одному аркуші [див.: Назаревський О. Із спостережень над листами Т. Г. Шевченка // Радянське літературознавство. – Кн. 7-8. – 1947. – с. 107 – 113].
Датується на підставі слів Шевченка в його листі до В. М. Рєпніної від 1 січня 1850 р.: «Я сегодня же пишу Василию Андреевичу Жуковскому…» і дати під листом поета до Л. В. Дубельта від 10 січня 1850 р., чернетка якого була написана відразу ж після чернетки листа до В. А. Жуковського, орієнтовно: 1 – 10 січня 1850 р., Оренбург.
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 361 – 362.
Я три года крепился, не осмеливался вас беспокоить… – З листа М. М. Лазаревського до Шевченка від 12 лютого 1848 р. довідуємося, що в кінці 1847 р. Шевченко передав через О. П. Чернишова листа В. А. Жуковському з проханням поклопотатись про дозвіл малювати (див. лист Шевченка до М. М. Лазаревського від 20 грудня 1847 р. та примітку до нього).
Я писал еще в первый год моего изгнания К[арлу] П[авловичу] Б[рюллову]… – Див. лист до М. М. Лазаревського від 20 грудня 1847 р-та примітку до нього.
Был я по долгу службы в киргизской степи и на Аральском море… – Див. примітку до листа А. І. Лизогубові від 8 листопада 1849 р.
…ничего не мог нарисовать, потому что мне рисовать запрещено. – Шевченко свідомо на цьому наголошує, пам’ятаючи, що йому офіційного дозволу малювати не дали. Справді, під час Аральської експедиції він малював немало, зокрема й місцевих жителів, краєвиди тощо (див. примітку до листа до В. М. Рєпніної від 14 листопада 1849 р.).
…напишите графу Орлову… – Начальнику III відділу О. Ф. Орлову.
…а меня посылают опять на Сырдарью потому только, что там расположен баталион, в котором я записан. – З 5-го батальйону, розташованого в Орській фортеці, Шевченка в зв’язку з його участю в Аральській описовій експедиції перевели в 4-й батальйон, що дислокувався в Раїмському укріпленні; там він числився і після повернення експедиції до Оренбурга 31 жовтня 1849 р.
В. Є. Шубравський
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 52 – 53 (текст), с. 348 – 349 (примітки).