Батьку отамане кошовий і мій єдиний друже!
Треба б було мені на тебе сердиться, та ні, розсердься ти перше на мене. Розсердься ти на мене за те, що я вторік ще аж у апрілі місяці получив твоє письмо ласкаве од М. М. Лазаревського та не промовив тобі й півслова й досі. Хоч би подякував за ті 10-ть карбованців, що ти во ім'я моє дав якомусь моєму братові Петрові Шевченку. Спасибі тобі, мій друже єдиний! У мене єсть брати Микита й Йосип, а Петра нема. Бог його знає, відкіля він узявся? Та дарма! Нехай собі здоровий буде. А ти здоровий і багатий. Не сердься ж на мене, мій друже єдиний, що я й досі до тебе не написав хоч на клаптику паперу. Якби сказать, що ніколи було, то таке слово смерділо б брехнею, а я не пошлю тобі смердячого слова. А тепер я захожусь сердиться на тебе, отамане, наш батьку кошовий! Мабуть, ти давно в землях християнських не бував і доброї мови християнської не чував, що зовеш мене закадишним другом. Чи ж чути було коли-небудь меж християнами таке бридке, паскудне слово? Мабуть, ти, батьку, забув нашу християнську мову і дощенту побусурменився? Та дарма! Зови, як знаєш, тілько не забувай твого искреннего
Т. Шевченка.17 января 1859 года. С.-Петербург. У нас тут складається «Хата», то чи нема часом у тебе якої доброї деревини на крокву або й сволок. Як є, то присилай її на ім'я П. А. Куліша або в Академію художеств Т. Г. Шевченку. Поцілуй тричі за мене свою стару і своїх діточок. Не сердься на мене, мій друже єдиний, що я тобі пишу так небагато. Я ще й досі не відпочив після тії проклятої неволі. Як одпочину, то напишу тобі за одним заходом аркуш або й два. Чи ти читав «Оповідання» Марка Вовчка? Як не читав, то я пришлю тобі.
Примiтки:
Подається за рукописною копією, зробленою М. О. Дикарєвим (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 77, № 127, арк. 27), за якою лист було надруковано в газеті «Кубанские областные ведомости» (1899. – № 88). Вперше надруковано в журналі «Зоря» (1894. – № 5. – С. 106). Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 428 – 429 (де подано як два різних листи: один без дати, другий – від 17 січня 1859 р.). Відповідь на лист Я. Г. Кухаренка від 21 лютого 1858 р. [Листи до Тараса Шевченка. – с. 113 – 114]. …получив твоє письмо ласкаве… – Лист Я. Г. Кухаренка від 21 лютого 1858 р. Шевченко одержав тільки після повернення до Петербурга. Хоч би подякував за ті 10-ть карбованців… – Дізнавшись, що в Катеринодарі служить солдат Петро Шевченко, який називає себе братом Тараса Шевченка, Я. Г. Кухаренко закликав його до себе й «дав йому карбованців з десяток на обіхідку» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 114]. …зовеш мене закадишним другом. – Ні в згаданому, ні у відомих нині попередніх листах Я. Г. Кухаренка цей вислів не трапляється. Однак його вжито в пізнішому листі Я. Г. Кухаренка від 26 квітня 1860 р.: «А наш закадишний Костомара у Пітері панує» [Листи до Тараса Шевченка. – с. 148]. У нас тут складається «Хата»… – Про свій задум заснувати журнал «Хата» П. О. Куліш сповістив В. В. Тарновського у жовтні 1858 р. (Киевская старина. – 1898. – № 4. – С. 131), однак у грудні 1858 р. дістав відмову міністерства освіти [Вашкевич Г. Неосуществившийся журнал Кулиша «Хата» // Киевская старина. – 1898. – № 7-8. – с. 5 – 6]. Після цього П. О. Куліш почав клопотатися про дозвіл видавати альманах під цією ж назвою. В листі від 29 січня 1860 р. М. Я. Макаров писав Марку Вовчку: «Кулишу разрешено издавать альманах “Хата”. Он теперь занят приготовлением этого издания» [Листи до Марка Вовчка. – К., 1979. – Т. 1. – С. 82]. П. О. Куліш мав намір видати не один, а серію альманахів, про що писав у листі до Марка Вовчка від 24 лютого 1860 р.: «Вслед за “Хатою” хочу пустить “Леваду”, потом “Пасику”, потом “Гумно”, а на следующий год опять “Хату”, “Леваду”, “Пасику”, “Гумно”, так как ни один сборник под одним и тем же заглавием явиться два раза в год не может… Журнала решительно не позволяют выпускать» [Там само. – С. 86]. …чи нема часом у тебе якої доброї деревини на крокву або й сволок. – Твори Я. Г. Кухаренка, якого Шевченко запрошував до співробітництва в «Хаті», в цьому альманасі не друкувалися. Чи ти читав «Оповідання» Марка Вовчка? – В дальшому листуванні Шевченка з Я. Г. Кухаренком про твори Марка Вовчка не йдеться; чи надіслав Шевченко обіцяну книжку – не відомо.М. М. Павлюк
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 179 (текст), с. 465 – 466 (примітки).