У Львові діти вчилися писати вірші Шевченко гусячими перами.
У Львівській обласній бібліотеці для дітей відбувся майстер-клас з скоропису (листі гусячими перами), присвячений дню народження Тараса Шевченка. Присутні вчилися писати вірші Тараса Григоровича таким методом, як це робив сам великий Кобзар.
Наприклад, кожен з дітей міг вибрати невеликі рядки Кобзаря які йому сподобалися і переписати їх пером на сувої. При цьому, маючи повну свободу в побудові тексту, з можливістю писати по-вертикалі або навіть по діагоналі. Особливо старанні оформляли свої авторські сувої мініатюрами та ілюстраціями, виводячи пір'ям птахів і грощди калини. Родзинкою майстер-класу стала можливість повправлятися в каліграфії не тільки гусячими перями, але і страусиними.
Як розповів художник і іконописець Андрій Майовец, до нашого часу дійшло три види кириличного письма, це - статут, полуустав і скоропис.
"Статут і полуустав почали розвиватися з того часу, як Кирило і Мефодій створили церковнославянскую абетку, яка лежить в основі сучасного алфавіту. Статут писався металевими пір'ям і дуже строгим шрифтом. У середньовіччі посаду писаря була дуже відповідальною. Писарів були переважно ченці, які жили в келіях, де переписували Євангеліє. В ті часи замість паперу використовували пергамент, який виготовлявся зі шкіри молодих телят. Але цей спосіб був дуже дорогим. Наприклад, на написання одного Євангелія треба було зарізати стадо телят. І на перепис одного Євангеліє йшов майже рік часу", - розповідає Андрій Майовец.У скоропису ж сама назва говорить за себе - швидко писати. Як самостійний вид листа він почав розвиватися з 14-15 століття і використовувався переважно для написання листів і делводства.
Як додала бібліотекар Валентина Шевченко, метод писання скорописом можна побачити на картині Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану". Дослідники рукописів Тараса Григоровича також стверджують, що він писав саме скорописом.
"Сьогодні скоропис відроджується окремими митцями і використовується переважно в написанні грамот, подяк та оформленні дитячих книг. Такий вид рукописання - це корисні вправи для кисті руки і передача емоції на папері не з допомогою клавіатури або планшета а рукотворної роботою", - каже Андрій Майовец.