Ми пишаємося тим, що саме в Каневі, на Чернечій горі, раз на рік збираються талановиті митці: музиканти, художники, актори, щоб розпочати свято мистецтв, на яке з нетерпінням чекає вдячна канівська публіка.

Іван Тараненко (президент фестивалю “Фарботони”, композитор, лауреат премії ім. Л.Ревуцького)

Архітектори Василь Кричевський та Петро Костирко створили проект літературно-мистецького музею Тараса Шевченка у Каневі, в якому надали будівлі надзвичайно широкі можливості. Завдяки цьому музей може нетрадиційно творити експозицію (з 1989 року один із залів музею вміщує справжню казахську юрту) і так само нетрадиційно впроваджувати нові форми роботи. Чудова акустика дозволяє тут влаштовувати неповторні музичні свята. 

Вже п’ятий рік у Каневі, на Тарасовій горі, в літературно-мистецькому музеї Тараса Шевченка, проходить фестиваль “Фарботони”, наповнюючи світле приміщення музею високою музикою. У фестивальні дні вестибюль Національного музею Тараса Шевченка перетворюється на концертний зал, де все гармонійно злагоджено – старовинний концертний рояль Михайла Скорульського, музиканти, гості, бюсти великих композиторів: Бетховена, Моцарта, Шопена та незрима присутність душі цього місця – Тараса Шевченка.

“У травні 1980 року Іван Семенович Козловський почав свою творчу поїздку по Черкащині з Тарасової гори. В імпровізованому концерті просто неба на могилі Шевченка брали участь крім нього: квартет “Явір”, солісти Великого театру з Москви, дитячий хор з музичної школи рідного села Івана Семеновича – Мар’янівки. Ведучим концерту був Павло Громовенко. Я представляла щойно створений при безпосередній підтримці Козловського музей Миколи Лисенка. Ми всі зайшли до музею Шевченка. Іван Семенович з гіркотою мовив: “А все ж найкращі твори Лисенка я тут співати не можу. Як заспіваєш “Мені однаково...” без роялю”.

Почалися пошуки інструменту для Канівського музею. Держава це питання, на жаль, не вирішила. Рівно через 20 років я і мої діти – нащадки композитора Михайла Скорульського вирішили подарувати нашу родинну реліквію – великий концертний рояль фірми “Беккер” Шевченківському Національному заповіднику. Реставрацію інструменту, зробленого у 1899 році, здійснено коштом канівського мистецького фестивалю “Фарботони”. Унікальна акустика музею Шевченка подарувала нове життя інструменту, за яким написано найвідоміший український балет, вершину української хореографії – “Лісову пісню” Михайла Скорульського.”

Серед розмаїття українських музичних фестивалів особливе місце займає фестиваль “Фарботони”. Як мистецько-культурна акція він вже встиг стати одним із символів міста, в якому оселився. 

Фестиваль, як і завжди, приніс із собою багато чудових подій. У стінах літературно-меморіального музею Тараса Шевченка відбулися концерти високого мистецького рівня. Серед них: виступ Національного оркестру солістів “Київська камерата”, концерт фортепіанної музики М. Лисенка у виконанні Олександра Козаренка, концерт з творів С. Рахманінова та Р. Шумана у виконанні заслуженого артиста України Юрія Кота. 

У рамках фестивалю “Фарботони” білоруський професор Юрій Гільдюк проводив заняття майстер-класу.

Завдяки фестивалю канівці мали можливість насолодитися творчими зустрічами з видатними митцями-композиторами сучасності: Михайлом Чембержі, Геннадієм Ляшенком, Євгеном Станковичем, Леонасом Провілайтісом, Станіславом Круповічем.

Щороку фестиваль розширює межі своїх творчих можливостей, здобуває все більше друзів, прихильників, набуває нового досвіду. Саме досвід і показав, що потрібна ще й конкурсна робота, тому нинішній фестиваль впровадив І-ий Міжнародний конкурс юних композиторів та піаністів “Фарботони”. Міністр культури і мистецтв України Юрій Богуцький привітав появу конкурсу: “Саме тут, на святій Тарасовій землі вперше проходить Міжнародний конкурс композиторів та піаністів, що, в свою чергу, надасть учасникам конкурсу особливого натхнення, відчуття любові до своєї Батьківщини та її культурних надбань.”

Склад компетентного журі вказує на високий рівень його проведення. Очолив журі Народний артист України Геннадій Ляшенко. Творчість та майстерність конкурсантів оцінювали композитори: Євген Станкович, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка; Михайло Чембержі, член-кореспондент Академії педагогічних наук України; Леонас Повілайтіс, організатор щорічних фестивалів та конкурсів литовської фортепіанної музики; Олександр Козаренко, піаніст, доктор мистецтвознавства; Станіслав Круповіч, професор Вроцлавської академії музики; Заслужений артист України Юрій Кот; Юрій Гільдюк, художній керівник Білоруської державної філармонії; Іван Тараненко, засновник та президент фестивалю “Фарботони”. 

Яскраві таланти різного віку з багатьох куточків України та з-за кордону (Білорусії і Китаю) стали учасниками конкурсу. Обов’язковим у конкурсній програмі було виконання творів українських композиторів.

Подію підтримали: Міністерство культури та мистецтв, Фонд сприяння розвитку, а також меценати: Василь Федорчук, директор ВКФ “Рембудреставрація”, Олег Білик, директор ПП “Агротехлак”, Ігор Сухобрус, директор ТОВ “Канів-Нафта”, Олександр Апальков, головний редактор журналу “Склянка часу”, Анатолій Куценко, директор ПМП “Інтербуд”, Андрій Єсауленко, Наталія Банько, Єлизавета Лагутінська. Допомогу та розуміння адміністрація фестивалю отримала від канівської міської держадміністрації. 

Восени до 925-річчя заснування Канева “Фарботони” продовжать свою роботу – зберуть на спеціальний конкурс вокалістів, а в березні, на Шевченківські дні, фестиваль планує влаштувати І-ий Міжнародний конкурс бандуристів.

Фестиваль “Фарботони” живе на Чернечій горі та взаємодіє з тими культурними вимогами, які диктує образ Тараса Шевченка – повага до свого народу, бажання товорчого злету, прагнення постійного удосконалення... Святе для України місце – духовний та культурний центр нації не лише розповідає нам про минуле, реагує на сучасні події, але й творить їх, стаючи мирним полем єднання та духовного розвитку.