Публікації

Шкільний підручник "Українська література" для шостого класу, виданий 1995 року, удостоєний Державної премії, потрапив мені на очі лише тепер. Мені й раніше доводилося в деяких псевдонаукових працях, автори яких (без перебільшення буде сказано) і уявлення не мають, що таке фігури мови, що таке їхня природа та сутність, отак нахрапом висловлюються про поезію Тараса Шевченка "Садок вишневий коло хати", яка начебто не містить ні троп, ні фігур. Навіть солідний, виданий під маркою нашої Академії наук 1997 року "Літературознавчий словник-довідник" помістив таку дивину на стор. 13: "Класичним прикладом автології можна вважати вірш Т. Шевченка "Садок вишневий коло хати", "Автологія, - так трактує словник, - вживання слів у поетичному тексті в прямому значенні на відміну від тропів". Цей термін наші фахівці по складанню словників почерпнули в А. Квятковського. У його "Поетическом словаре", який вийшов у Москві 1966 р., так трактується це поняття: "Художественная автология противостоит метагогической или фигуральной речи своей реалистической точностью". Квятковський принаймні в одному відвертий: він не розмежовує фігури та тропи. Цього розмежування, шановні читачі, ще не наважився зробити жодний наш доктор наук, академік, бо його просто неможливо зробити. Погортайте праці літературознавців на дану тему і побачите: кожен з них межу між тропами та фігурами проводить по-своєму. Сюди варто додати таке: навіть знаменитий О. Потебня, беззаперечний авторитет у літературознавців, вагався, куди віднести епітет. І підстави для вагання були. І залишаються. Світове літературознавство вводить новий термін для позначення троп та фігур - МЕТАБОЛИ. Але воно ще не стало законом у науці. Мій погляд на це такий: тропи є різновидом фігур взагалі. У своєму словнику "Поетичні фігури" (виданому 2000 року скромним накладом 500 примірників) серед наведених 200 фігур я називаю близько десяти фігур, які мають, як і тропи, елементи переносного значення. Це штучний поділ і його роблять ті, хто слабо знає, що таке фігури.

Так ось, повертаємось до Шевченка і до невдалого трактування в шкільному підручнику фігур та троп поезії "Садок вишневий коло хати". Творці цього диво-посібника О.М. Бандура та Е.М. Кучеренко авторитетно запевняють шестикласників: "Звичайно, будь-який предмет чи явище можна змалювати й не вдаючись до художніх засобів. Візьмемо для прикладу першу строфу відомого вірша Тараса Шевченка:

Садок вишневий коло хати,  Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть.

Тут автор не вжив жодного художнього засобу, однак створений ним образ літнього вечора в українському селі виразний, яскравий, поетичний, пройнятий теплим чуттям поетового серця". Про цей ляпсус, що тривалий час блукає у нашому навкололітературному світі, я мав писемну (листами) мову з давно знайомим мені літературознавцем професором ВУВ у Мюнхені Ігорем Качуровським. Це, - поза всяким сумнівом, найавторитетніший серед діаспори знавець порушеної нами теми. Ми обурювались таким суцільним (скажемо м'яко) нерозумінням і троп, і фігур. І тоді ми серйозно взялися за розгляд художньої основи однієї з найкращих поезій нашого Генія. Мій остаточний підсумок: у поезії, яка нараховує 15 рядків (три строфи), автор вжив 36 фігур, в тому числі сім троп, є епітети, метафора, метонімія, синекдоха та менш знані тропи. Укладаючи "Поетичні фігури", я навів приклад метонімії саме з поезії "Садок вишневий коло хати": "...А мати хоче научати, Так соловейко не дає". Для створення словника мені довелось перегорнути томи нашої класичної поезії, і я не знаходив в інших поезіях різних авторів метонімії такої краси, глибини, простоти, почерпнутої з народної мови, як метонімія Т. Шевченка! Про неї я готовий простору статтю писати, а про фігури поезії - хоч книжечку. Я це стверджую без перебільшення, не для гумору, а більше з песимістичних причин: понад 20 років я вовтузився навколо фігур Кобзаря. У 1998 р. власним коштом я видав словничок "Фігури мови Тараса Шевченка". Нараховував він 74 стор. Наклад - 300. Зібраний мною матеріал про фігури "Кобзаря", займе не менше 400 сторінок. Рік шукаю спонсорів (і на місці, і в Тернополі, Львові). Поки що даремно. Було б якось спокійніше доживати пенсійного віку, коли б отакі дикі нісенітниці не трапляли на очі. Місцеві вчителі, ознайомлені з моїми словниками, показують мені такі дикі висловлення. Я вже посилав своє дослідження про фігури поезії "Садок вишневий коло хати" у львівський журнал "Дзвін", у київські авторитетні журнали. Не наважуються друкувати. Бо там, в науковому світі, немає знавців (?) І блукають нісенітниці шкільними підручниками...Я вже починаю собі думати: то добре чи погано, що сучасні школярики лінуються вчитися?

Богдан ЛЕСЬКІВ,

укладач словників "Фігури мови Тараса Шевченка" (1998), "Поетичні фігури" (2000), "Фігури художньої прози Богдана Лепкого" (2001), "Фігури "Кобзаря" Тараса Шевченка" (повний словник, неопублікований). 

"Молодь України" 2004.11.16

До перелiку