Шевченкознавці

759.jpg

Народився Павло Зайцев у 1866 році на Сумщині. Вищу освіту здобув у Петербурзькому університеті. Залишившись у Петербурзі, викладав російську, польську, латинську, грецьку, українську мови; при українській громаді проводив літературний семінар шевченкознавства; в Українському клубі читав літературні лекції.


Навесні 1917 року Павло Зайцев повернувся в Україну, в Київ, де будучи членом Центральної Ради та начальником канцелярії Генерального секретаріату освіти (1917) ще й викладав педагогіку в Науково-педагогічній академії, згодом йому довелося стати директором Департаменту загальних справ Міністерства освіти (1919), членом кількох комісій при Академії наук.


Зайцев брав активну участь у визвольній боротьбі українського народу цього періоду, був начальником культурно-просвітницького відділу УНР. З 1921 року він - член Ради УНР у Тарнові. Цього ж року Зайцев переїхав до Варшави, де обійняв посаду секретаря дипломатичної місії УНР, а наступні два роки - секретаря Українського Центрального комітету. Павло Зайцев викладав українську мову та історію мови у Варшавському університеті, також латинську і українську в "Studium Teologie Ortodokse". У Варшаві Павло Зайцев також був співробітником Українського наукового інституту, де і почав видання творів Тараса Шевченка в 16-ти томах (з яких встигло вийти лише 13), для цього видання він підготував монографію "Життя Тараса Шевченка". З 1939 року Зайцева обрали головою комісії шевченкознавства Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка. У Польщі з-під пера Павла Зайцева вийшли цікаві праці: "Шевченко і поляки" (польською мовою) та "Т. Шевченко в російських перекладах".


У 1941 році Зайцев залишив Польщу, переїхав до Німеччини та оселився в Берліні. Павло Зайцев був обраний членом Української вільної Академії наук в Європі, з 1948 року УВАН довірила йому посаду директора інституту шевченкознавства. У 1963 році Зайцев став деканом філософічного факультету Українського вільного університету, а з 1965 року він став тут протодеканом.
Кілька праць Зайцева лишилися незакінченими: "Етика і естетика Шевченка", "Коментарі до споминів про Шевченка та його сучасників", "Творчість Шевченка".


Павло Зайцев помер на чужині, в Берліні, 2 вересня 1965 року, його поховано на цвинтарі Вальдфрідгоф.



30.07.2003

До перелiку